РОЗДІЛ III
ПРОЦЕДУРИ ТА УМОВИ ВИДАЧІ ВІЗ
Глава I
Органи влади, що беруть участь у процедурах, пов'язаних із опрацюванням візових заявок
Стаття 4
Органи влади, уповноважені виконувати процедури, пов'язані із опрацюванням візових заявок
РОЗДІЛ II
ТРАНЗИТНА АЕРОПОРТОВА ВІЗА
Стаття 3
Громадяни третіх країн, яким потрібна віза для транзиту через аеропорт:
РЕГЛАМЕНТ (ЄС)
ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ та РАДИ
про запровадження Кодексу Спільноти з візових питань (Візового Кодексу)
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ ТА РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,
Беручи до уваги Договір про заснування Європейської Спільноти, та зокрема, Статті 62 (2) (а) та (b) (іі), Беручи до уваги пропозицію Комісії Діючи згідно процедури, викладеної у Статті 251 Договору.
Оскільки:
Інформуємо, що згідно розпорядженням № 265/2010 Європарламенту і Ради ЄС, яке вносить зміни у Виконавчу Конвенцію Шенген та Розпорядження № 562/2006 стосовно руху осіб, котрі мають довгострокові візи:
всі візи типу D дають право пересуватися по території Шенген зони протягом трьох місяців у кожному шестимісячному періоді – рівноцінно з дозволами на перебування.
- Національна віза дає право на в'їзд та безперервне перебування на території РП або кілька послідовних візитів із загальною тривалістю понад 3 місяці.
- Термін перебування на підставі національної візи повинен бути в межах зазначених у ст. 31.1, пункті 1 Закону про Іноземців , відповідно до мети перебування вказаної іноземцем.
Як відомо, можливість оскарження рішень про відмову у видачі візи до прийняття Візового кодексу визначалася кожною країною самостійно і як правило зводилася до подачі апеляційного листа з обґрунтуванням причин незгоди та проханням про повторний перегляд візової заяви, хоча укладена між Україною та Європейським Співтовариством Угода про спрощення оформлення віз передбачала аргументацію відмови та можливість її оскарження (проте не давала інформації про порядок та строки такого оскарження). В окремих країнах, зокрема Швеції, Чехії, Латвії, Естонії процедури апеляційного оскарження такої відмови взагалі не існувало. При цьому, конкретні причини відмови до прийняття Візового кодексу були дуже різними і навіть не піддавалися будь-якій класифікації. На сьогодні ж, відмова у видачі візи не є категоричним і остаточним рішенням, оскільки громадянин має право оскаржити дане рішення співробітника консульства. Проте, Візовий кодекс, передбачивши такі умови, надав всім країнам-учасницям строк для приведення свого національного законодавства у відповідність з його вимогами, встановивши відстрочку до 5 квітня 2011 року.
Рішення в справі відмови/анулювання/відміни візи та причини такого рішення, заявник отримує на стандартному формулярі.
ВІДМОВА У ВИДАЧІ ВІЗИ. ЗАЯВА НА ПОВТОРНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ
У випадку відмови у видачі візи заявник отримує у письмовій формі інформацію про причину такого рішення. З моменту отримання рішення виданого консулом, заявник має право подати заяву про повторний розгляд справи.
Заява про повторний розгляд справи повинна бути подана у 14-денний термін з моменту отримання рішення про відмову (оплата за повторний розгляд справи становить: Віза Шенген -60 євро, національна віза - безкоштовно).